2-я книга Паралипоменон

Глава 25

1 Амазия сделался царем двадцати пяти лет, и царствовал в Иерусалиме двадцать девять лет; имя матери его Иегоадан, из Иерусалима,

2 И поступал он праведно пред очами Господа, однако не от полного сердца.

3 Когда утвердилось за ним царство, тогда он убил рабов своих, убивших царя, отца его.

4 Но детей их не умертвил, так как написано в книге Моисеевой, в законе, заповеданном Господом, и сказано: отцы не должны быть наказываемы смертью за детей, и дети не должны быть наказываемы смертью за отцев, но каждый должен быть наказываем смертью за свое преступление,

5 И собрал Амазия Иудеев, и расставил их по поколениям, по тысяченачальникам и по сотникам, всех Иудеев и Вениаминлян; и пересчитал их от двадцати лет и выше, и нашел их триста тысяч людей отборных, ходящих на войну с копьем и щитом.

6 И сверх того, нанял из Израильтян сто тысяч воинов за сто талантов серебра.

7 И подошел к нему человек Божий, и сказал: царь! войско Израильское пусть нейдет с тобою, потому что Господь не будет с Израильтянами, со всеми сынами Ефрема.

8 Но ты иди, делай дело мужественно, подвизайся на войне. Иначе Бог повергнет тебя пред лицом врага; ибо в Боге есть сила поддержать и повергнуть.

9 И сказал Амазия человеку Божию: что же делать со стами талантами, которые я отдал войску Израильскому? И сказал человек Божий: у Господа есть возможность дать тебе более сего.

10 И отделил их Амазия, то войско, которое пришло к нему из земли Ефремовой, и сказал, чтоб они шли в свое место. И сильно возгорелся гнев их на Иудею, и они пошли назад в свое место в пылу гнева.

11 А Амазия отважился и повел народ свой, и пошел на долину Соляную, и побил десять тысяч сынов Сеира.

12 И десять тысяч живых взяли Иудеи в плен. Сих привели они на вершину скалы, и низринули их с вершины скалы, и все они разбились в дребезги.

13 Между тем, принадлежавшие к тому войску, которое Амазия отослал обратно, чтоб оно не ходило с ним на войну, рассыпались по городам Иудеи, от Самарии до Вефорона, и перебили в них три тысячи, и награбили множество добычи,

14 Амазия, пришедши после поражения Идумеян, принес от сынов Сеира богов, и оставил их у себя богами, и кланялся пред ними, и кадил им.

15 И воспылал гнев Господа на Амазию, и послал Он к нему пророка, и сказал ему: зачем ты прибегаешь к богам сего народа, которые не избавили народа своего от руки твоей?

16 Когда он договорил ему, он сказал: разве советником царским поставили тебя? перестань. На что доводить до того, чтоб убили тебя? И замолчал пророк, сказав: я знаю, что Бог определил погубить тебя, потому что ты сделал сие, и не слушаешь моего совета.

17 Амазия, царь Иудейский, посоветовавшись, послал к царю Израильскому Иоасу, сыну Иоахаза, сына Иуева, сказать: выходи; повидаемся лично.

18 И послал Иоас, царь Израильский, к Амазии, царю Иудейскому, сказать: терн, который на Ливане, послал к кедру, который на Ливане же, сказать: отдай дочь свою в жену сыну моему. Но дикие звери, которые на Ливане, прошли и истоптали этот терн.

19 Ты говорил: вот я побил Идумеян, и сердце твое надмевает тебя, чтобы величаться. Сиди лучше у себя дома. К чему тебе затевать ссору на свою беду? Падешь ты, и с тобою Иудея.

20 Но Амазия не послушался; потому что так устроено было Богом, чтобы предать их в руку врага за то, что стали прибегать к богам Идумейским.

21 И выступил Иоас, царь Израильский, и увиделись лично, он и Амазия, царь Иудейский, в Бефшемеше Иудейском.

22 И разбиты Иудеи Израильтянами, и разбежались по шатрам своим.

23 И Амазию, царя Иудейского, сына Иоаса, сына Иоахазова, захватил Иоас, царь Израильский, в Бефшемеше и привел его в Иерусалим, и разрушил стену Иерусалимскую от ворот Ефремовых до ворот угольных, на четыреста локтей.

24 И взял все золото, и серебро и все сосуды, находившиеся в доме Божием, у Овед-Едома, и сокровища царского дома, и заложников, и возвратился в Самарию.

25 По смерти Иоаса, сына Иоахазова, царя Израильского, Амазия, сын Иоасов, царь Иудейский, жил пятнадцать лет.

26 Прочие деяния Амазии, первые и последние, описаны в книге царей Иудейских и Израильских.

27 После того времени, как Амазия отступил от Господа, составили против него в Иерусалиме заговор, и убежал он в Лахис. И послали за ним в Лахис, и там умертвили его.

28 И привезли его на конях, и похоронили его с отцами его в городе Иудейском.

2-а хронiки

Розділ 25

1 У віці двадцяти й п'яти літ зацарював Амація, і двадцять і п'ять літ царював він в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Єгоаддан, з Єрусалиму.

2 І робив він угодне в Господніх оча́х, тільки не з ці́лим серцем.

3 І сталося, як зміцнилося царство за ним, то він повбивав своїх рабів, що забили царя свого, його батька.

4 А синів їх він не позабивав, як написано в книзі Мойсеєвого Зако́ну, що наказав був Господь, говорячи: „Не помруть батьки за синів, а сини не помруть за батьків, бо кожен за гріх свій помре́“.

5 І зібрав Амація Юду, і поставив їх за домом їхніх батькі́в, за тисячниками та за сотниками для всього Юди та Веніямина; і він перелічив їх від віку двадцяти́ років і вище, і знайшов їх три сотні тисяч ви́браного, здатного до війська, хто тримає ра́тище та великого щита́.

6 І найняв він із Ізраїля сотню тисяч хоробрих воякі́в за сотню талантів срібла.

7 І прийшов до нього Божий чоловік, говорячи: „О ца́рю, нехай не вихо́дить з тобою Ізраїлеве ві́йсько, бо Господь не з Ізраїлем, ні з жодним із синів Єфрема.

8 Але йди тільки ти, роби, будь відважний на війні! Інакше вчи́нить Бог, що ти спіткне́шся перед ворогом, бо в Бога є сила допомагати, або робити, щоб спіткну́тися“.

9 І сказав Амація до Божого чоловіка: „А що́ робити з тією сотнею талантів, що я дав Ізраїлевому ві́йську?“ А Божий чоловік відказав: „Господь може дати тобі більше від цьо́го!“

10 І відділив Амація їх, те ві́йсько, що прийшло з краю Єфремового, щоб ішло на своє місце. І дуже запали́вся їхній гнів на Юду, і вони вернулися на своє місце в запа́леному гніві.

11 А Амація зміцни́вся, і попровадив свій наро́д, і пішов до Соляної долини, і побив десять тисяч Сеїрових синів,

12 а десять тисяч живих узяли́ Юдині сини до неволі. І привели́ їх на верхі́в'я скелі, і поскида́ли їх з верхі́в'я тієї скелі, — і всі вони позабивалися.

13 А люди того ві́йська, що Амація вернув, щоб не йшли з ним на війну, розси́палися по Юдиних містах від Самарії й аж до Бет-Хорону, і повбива́ли з них три тисячі, і пограбували велику здо́бич.

14 І сталося по то́му, як прийшов Амація, побивши едо́млян, то він приніс богів Сеїрових синів, і поставив їх собі за богів, і перед ними вклоня́вся, і їм кадив.

15 І запали́вся Господній гнів на Амацію, і Він послав до нього пророка, а той сказав йому́: „На́що ти звертався до богі́в цього народу, богів, що не врятували народу свого від твоєї руки?“

16 І сталося, як він говорив це до нього, сказав йому цар: „Чи я поставив тебе за царевого дора́дника? Перестань собі, нащо вбивати тебе?“ І перестав той пророк, але сказав: „Я знаю, що Бог постановив погубити тебе, бо зробив ти це, і не слухав моєї поради“.

17 І радився Амація, цар Юдин, і послав до Йоаша, сина Єгоахаза, сина Єгу, Ізраїлевого царя, говорячи: „Іди но, поміряємось!“

18 І послав Йоаш, Ізраїлів цар, до Амації, Юдиного царя, говорячи: „Терни́на, що на Лива́ні, послала до кедри́ни, що на Ливані, кажучи: Дай но дочку́ свою́ моєму синові за жінку! Та перейшла польова́ звірина́, що на Ливані, і витоптала ту терни́ну.

19 Ти сказав: Ось побив ти Едома, і підне́сло тебе серце твоє, щоб пиша́тися. Тепер сиди ж у своєму домі. На́що будеш дрочи́тися зо злом, і впадеш ти та Юда з тобою?“

20 Та не послухався Амація, бо від Бога було це, щоб віддати їх у руку ворога, бо зверта́лися вони до едо́мських богів.

21 І вийшов Йоаш, Ізраїлів цар, і зустрі́лися він та Амація, цар Юдин, у Юдиному Бет-Шемеші.

22 І був побитий Юда перед Ізраїлем, і повтікали кожен до намету свого́.

23 А Йоаш, цар Ізраїлів, схопи́в Амацію, Юдиного царя, сина Йоаша, сина Єгоахаза, у Бет-Шемеші, і привів його до Єрусалиму, і зробив пролі́м в єрусалиському мурі, від Єфремової брами аж до брами Нарі́жної, чотири сотні ліктів.

24 І забрав він усе золото й срібло, та ввесь по́суд, що знахо́дився в Божому домі в Овед-Едома, та ска́рби царевого дому, та закла́дників, і вернувся в Самарію.

25 І жив Амація, Йоашів син, цар Юдин, по смерті Йоаша, Єгоахазового сина, Ізраїлевого царя, п'ятнадцять літ.

26 А решта діл Амації, перші та останні, ото вони написані в Книзі Царів Юдиних та Ізраїлевих.

27 А від ча́су, коли Амація відступив від Господа, то склали на нього змову в Єрусалимі, та він утік до Лахішу. І послали за ним до Лахішу, — і вбили його там.

28 І пове́зли його на ко́нях, і поховали його з батька́ми його в Давидовому Місті.

2-я книга Паралипоменон

Глава 25

2-а хронiки

Розділ 25

1 Амазия сделался царем двадцати пяти лет, и царствовал в Иерусалиме двадцать девять лет; имя матери его Иегоадан, из Иерусалима,

1 У віці двадцяти й п'яти літ зацарював Амація, і двадцять і п'ять літ царював він в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Єгоаддан, з Єрусалиму.

2 И поступал он праведно пред очами Господа, однако не от полного сердца.

2 І робив він угодне в Господніх оча́х, тільки не з ці́лим серцем.

3 Когда утвердилось за ним царство, тогда он убил рабов своих, убивших царя, отца его.

3 І сталося, як зміцнилося царство за ним, то він повбивав своїх рабів, що забили царя свого, його батька.

4 Но детей их не умертвил, так как написано в книге Моисеевой, в законе, заповеданном Господом, и сказано: отцы не должны быть наказываемы смертью за детей, и дети не должны быть наказываемы смертью за отцев, но каждый должен быть наказываем смертью за свое преступление,

4 А синів їх він не позабивав, як написано в книзі Мойсеєвого Зако́ну, що наказав був Господь, говорячи: „Не помруть батьки за синів, а сини не помруть за батьків, бо кожен за гріх свій помре́“.

5 И собрал Амазия Иудеев, и расставил их по поколениям, по тысяченачальникам и по сотникам, всех Иудеев и Вениаминлян; и пересчитал их от двадцати лет и выше, и нашел их триста тысяч людей отборных, ходящих на войну с копьем и щитом.

5 І зібрав Амація Юду, і поставив їх за домом їхніх батькі́в, за тисячниками та за сотниками для всього Юди та Веніямина; і він перелічив їх від віку двадцяти́ років і вище, і знайшов їх три сотні тисяч ви́браного, здатного до війська, хто тримає ра́тище та великого щита́.

6 И сверх того, нанял из Израильтян сто тысяч воинов за сто талантов серебра.

6 І найняв він із Ізраїля сотню тисяч хоробрих воякі́в за сотню талантів срібла.

7 И подошел к нему человек Божий, и сказал: царь! войско Израильское пусть нейдет с тобою, потому что Господь не будет с Израильтянами, со всеми сынами Ефрема.

7 І прийшов до нього Божий чоловік, говорячи: „О ца́рю, нехай не вихо́дить з тобою Ізраїлеве ві́йсько, бо Господь не з Ізраїлем, ні з жодним із синів Єфрема.

8 Но ты иди, делай дело мужественно, подвизайся на войне. Иначе Бог повергнет тебя пред лицом врага; ибо в Боге есть сила поддержать и повергнуть.

8 Але йди тільки ти, роби, будь відважний на війні! Інакше вчи́нить Бог, що ти спіткне́шся перед ворогом, бо в Бога є сила допомагати, або робити, щоб спіткну́тися“.

9 И сказал Амазия человеку Божию: что же делать со стами талантами, которые я отдал войску Израильскому? И сказал человек Божий: у Господа есть возможность дать тебе более сего.

9 І сказав Амація до Божого чоловіка: „А що́ робити з тією сотнею талантів, що я дав Ізраїлевому ві́йську?“ А Божий чоловік відказав: „Господь може дати тобі більше від цьо́го!“

10 И отделил их Амазия, то войско, которое пришло к нему из земли Ефремовой, и сказал, чтоб они шли в свое место. И сильно возгорелся гнев их на Иудею, и они пошли назад в свое место в пылу гнева.

10 І відділив Амація їх, те ві́йсько, що прийшло з краю Єфремового, щоб ішло на своє місце. І дуже запали́вся їхній гнів на Юду, і вони вернулися на своє місце в запа́леному гніві.

11 А Амазия отважился и повел народ свой, и пошел на долину Соляную, и побил десять тысяч сынов Сеира.

11 А Амація зміцни́вся, і попровадив свій наро́д, і пішов до Соляної долини, і побив десять тисяч Сеїрових синів,

12 И десять тысяч живых взяли Иудеи в плен. Сих привели они на вершину скалы, и низринули их с вершины скалы, и все они разбились в дребезги.

12 а десять тисяч живих узяли́ Юдині сини до неволі. І привели́ їх на верхі́в'я скелі, і поскида́ли їх з верхі́в'я тієї скелі, — і всі вони позабивалися.

13 Между тем, принадлежавшие к тому войску, которое Амазия отослал обратно, чтоб оно не ходило с ним на войну, рассыпались по городам Иудеи, от Самарии до Вефорона, и перебили в них три тысячи, и награбили множество добычи,

13 А люди того ві́йська, що Амація вернув, щоб не йшли з ним на війну, розси́палися по Юдиних містах від Самарії й аж до Бет-Хорону, і повбива́ли з них три тисячі, і пограбували велику здо́бич.

14 Амазия, пришедши после поражения Идумеян, принес от сынов Сеира богов, и оставил их у себя богами, и кланялся пред ними, и кадил им.

14 І сталося по то́му, як прийшов Амація, побивши едо́млян, то він приніс богів Сеїрових синів, і поставив їх собі за богів, і перед ними вклоня́вся, і їм кадив.

15 И воспылал гнев Господа на Амазию, и послал Он к нему пророка, и сказал ему: зачем ты прибегаешь к богам сего народа, которые не избавили народа своего от руки твоей?

15 І запали́вся Господній гнів на Амацію, і Він послав до нього пророка, а той сказав йому́: „На́що ти звертався до богі́в цього народу, богів, що не врятували народу свого від твоєї руки?“

16 Когда он договорил ему, он сказал: разве советником царским поставили тебя? перестань. На что доводить до того, чтоб убили тебя? И замолчал пророк, сказав: я знаю, что Бог определил погубить тебя, потому что ты сделал сие, и не слушаешь моего совета.

16 І сталося, як він говорив це до нього, сказав йому цар: „Чи я поставив тебе за царевого дора́дника? Перестань собі, нащо вбивати тебе?“ І перестав той пророк, але сказав: „Я знаю, що Бог постановив погубити тебе, бо зробив ти це, і не слухав моєї поради“.

17 Амазия, царь Иудейский, посоветовавшись, послал к царю Израильскому Иоасу, сыну Иоахаза, сына Иуева, сказать: выходи; повидаемся лично.

17 І радився Амація, цар Юдин, і послав до Йоаша, сина Єгоахаза, сина Єгу, Ізраїлевого царя, говорячи: „Іди но, поміряємось!“

18 И послал Иоас, царь Израильский, к Амазии, царю Иудейскому, сказать: терн, который на Ливане, послал к кедру, который на Ливане же, сказать: отдай дочь свою в жену сыну моему. Но дикие звери, которые на Ливане, прошли и истоптали этот терн.

18 І послав Йоаш, Ізраїлів цар, до Амації, Юдиного царя, говорячи: „Терни́на, що на Лива́ні, послала до кедри́ни, що на Ливані, кажучи: Дай но дочку́ свою́ моєму синові за жінку! Та перейшла польова́ звірина́, що на Ливані, і витоптала ту терни́ну.

19 Ты говорил: вот я побил Идумеян, и сердце твое надмевает тебя, чтобы величаться. Сиди лучше у себя дома. К чему тебе затевать ссору на свою беду? Падешь ты, и с тобою Иудея.

19 Ти сказав: Ось побив ти Едома, і підне́сло тебе серце твоє, щоб пиша́тися. Тепер сиди ж у своєму домі. На́що будеш дрочи́тися зо злом, і впадеш ти та Юда з тобою?“

20 Но Амазия не послушался; потому что так устроено было Богом, чтобы предать их в руку врага за то, что стали прибегать к богам Идумейским.

20 Та не послухався Амація, бо від Бога було це, щоб віддати їх у руку ворога, бо зверта́лися вони до едо́мських богів.

21 И выступил Иоас, царь Израильский, и увиделись лично, он и Амазия, царь Иудейский, в Бефшемеше Иудейском.

21 І вийшов Йоаш, Ізраїлів цар, і зустрі́лися він та Амація, цар Юдин, у Юдиному Бет-Шемеші.

22 И разбиты Иудеи Израильтянами, и разбежались по шатрам своим.

22 І був побитий Юда перед Ізраїлем, і повтікали кожен до намету свого́.

23 И Амазию, царя Иудейского, сына Иоаса, сына Иоахазова, захватил Иоас, царь Израильский, в Бефшемеше и привел его в Иерусалим, и разрушил стену Иерусалимскую от ворот Ефремовых до ворот угольных, на четыреста локтей.

23 А Йоаш, цар Ізраїлів, схопи́в Амацію, Юдиного царя, сина Йоаша, сина Єгоахаза, у Бет-Шемеші, і привів його до Єрусалиму, і зробив пролі́м в єрусалиському мурі, від Єфремової брами аж до брами Нарі́жної, чотири сотні ліктів.

24 И взял все золото, и серебро и все сосуды, находившиеся в доме Божием, у Овед-Едома, и сокровища царского дома, и заложников, и возвратился в Самарию.

24 І забрав він усе золото й срібло, та ввесь по́суд, що знахо́дився в Божому домі в Овед-Едома, та ска́рби царевого дому, та закла́дників, і вернувся в Самарію.

25 По смерти Иоаса, сына Иоахазова, царя Израильского, Амазия, сын Иоасов, царь Иудейский, жил пятнадцать лет.

25 І жив Амація, Йоашів син, цар Юдин, по смерті Йоаша, Єгоахазового сина, Ізраїлевого царя, п'ятнадцять літ.

26 Прочие деяния Амазии, первые и последние, описаны в книге царей Иудейских и Израильских.

26 А решта діл Амації, перші та останні, ото вони написані в Книзі Царів Юдиних та Ізраїлевих.

27 После того времени, как Амазия отступил от Господа, составили против него в Иерусалиме заговор, и убежал он в Лахис. И послали за ним в Лахис, и там умертвили его.

27 А від ча́су, коли Амація відступив від Господа, то склали на нього змову в Єрусалимі, та він утік до Лахішу. І послали за ним до Лахішу, — і вбили його там.

28 И привезли его на конях, и похоронили его с отцами его в городе Иудейском.

28 І пове́зли його на ко́нях, і поховали його з батька́ми його в Давидовому Місті.

1.0x